ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИМ РАКЕТНИКАМ!

24 жовтня – 56-а річниця великої катастрофи на Байконурі

24 жовтня 2016 року у Київському політехнічному інституті пройшла зустріч ветеранів-ракетників з молоддю за круглим столом: "Герої не вмирають. Вічна пам'ять загиблим ракетникам". Зустріч була присвячена 56-й річниці трагедії при запуску ракети на полігоні Байконурі та іншим трагедіям, пов’язаним з випробуваннями на полігонах та експлуатацією ракетного озброєння.

У зустрічі взяли участь директор Державного політехнічного музею при НТУУ "КПІ" Писаревська Н.В., посадові особи Державної  служби  України у справах ветеранів війни та учасників АТО, Управління з гендерних питань та взаємодії з громадськими організаціями інвалідів, ветеранів війни та праці м. Києва, ветерани Ракетних військ стратегічного призначення, космодромів Байконур, Плесецьк, Капустін Яр, ветерани підприємств ракетно-космічної галузі України, військовослужбовці ЗСУ, студенти НТУУ "КПІ" та курсанти кафедри військової підготовки університету ДФСУ та ліцею с підвищеною військовою і фізичною підготовкою.

Традиційно на зустріч були запрошені родичі загиблих у трагедії ракетників: Богатирьова Л.М., Глушенко Л.О., Демко І.С., учасники підготовки та запуску ракети Р-16: Філогін А.П., Дідусь І.П., Рибакова К.М.

Після покладання квітів загиблим ракетникам та померлим видатним конструкторам ракетної техніки і перегляду фільму з фрагментами трагедії ветерани згадували часи створення, розбудови Ракетних військ стратегічного призначення і ракетного озброєння, не прості будні своєї служби, випробувань бойових ракет і ракетно-космічних систем та тривалого несення бойового чергування.

На жаль, при освоєнні і випробуваннях нових ракетних комплексів, під час несення бойового чергування, проведення регламентних робіт, доопрацювань, при усуненні несправностей і ліквідації аварійних ситуацій сотні стратегічних ракетників віддали свої життя, загинули заради захисту своєї батьківщини. Причинами цих трагедій були і технічні прорахунки, пов'язані, перш за все, із вкрай стислими термінами розробки нових ракетних комплексів, і так званий людський фактор, який інколи призводив до порушень технологічної дисципліни або прийняття недостатньо зважених, помилкових рішень.

24 жовтня 1960 року - скорботна дата в історії Ракетних військ стратегічного призначення, відома кожному ветерану-ракетнику. Гірко усвідомлювати, що в цей день, на зорі історії РВСП, під час підготовки до запуску нової міжконтинентальної балістичної ракети Р-16 конструкції М.К. Янгеля на 41-му майданчику Байконуру, за 30 хвилин до старту стався вибух ракети і пожежа. Відразу загинуло 57 військовослужбовців та 17 цивільних фахівців з м. Дніпропетровська, Харкова, Києва. Загинув і перший Головнокомандувач ракетними військами стратегічного призначення Маршал артилерії М.І. Нєдєлін.

Причинами вибуху стали певні технічні несправності на ракеті і прийняття рішення на їх усунення із грубими порушеннями технологічної дисципліни.

Рівно через 3 роки - 24.10.1963 р. на пл. 70 в шахтній пусковій установці (ШПУ), після комплексних випробувань ракети Р-9А конструкції С.П. Корольова, пов'язаних із заправкою ракети рідким киснем, сталася пожежа. Загинуло 8 людей.

26 липня 1963 на полігоні Капустін Яр, при підготовці за прискореними графіками повторного випробувального залпового пуску ракет 8К63У, в результаті викиду окислювача в дві шахти ракет загинули 7 ракетників, багато хто отримав опіки і травми від токсичних компонентів ракетного палива.

18 березня 1980 року в результаті катастрофи на космодромі Плесецьк загинуло 48 ракетників.

І це далеко не повний перелік трагедій із загибеллю людей під час випробувань і експлуатації ракетного озброєння. Ветерани-ракетники знають, що такі трагедії із загибеллю людей були не поодинокими, хоча в той період це було закритою темою і ретельно приховувалося. Офіційно повідомлялося, що люди загинули в автомобільних катастрофах (або в авіаційних катастрофах). У свідоцтвах про смерть кожного було записано: «В автокатастрофі (або в авіакатастрофі) отримав травму, несумісну із життям».

Безпосередні учасники підготовки ракети Р-16 до пуску 24.10.1960 Анатолій Петрович Філогін, Іван Павлович Дідусь, Рибакова Катерина Михайлівна, стримуючи хвилювання після перегляду фільму з фрагментами трагедії, ділилися своїми спогадами про ті часи, про своїх загиблих товаришів.

Учасники зустрічі вшанувати пам'ять загиблих ракетників і пам'ять тих, хто загинув, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України хвилиною мовчання, прослухали реквієм у виконанні ветерана-ракетника Дворського М.І.

По завершенню офіційної частини круглого столу понад дві години продовжувався поминальний обід за участю ветеранів-ракетників, запрошених почесних гостей, родичів загиблих ракетників та представників молодого покоління, який пройшов у теплій, дружній атмосфері. Учасники заходу висловили свої щирі співчуття родичам загиблих, слова вдячності ветеранам-ракетникам за їх самовіддану службу, а також висловили вдячність організаторам такого важливого і необхідного для військово-патріотичного виховання заходу. Цікаві спогади ветеранів, особисто написані вірші в пам'ять про загиблих, про тих, хто віддав всі свої сили для захисту держави у ракетних військах, на полігонах і космодромах, лунали протягом всього обіду.

Ми завжди будемо робити все можливе, щоб пам'ять про героїв-ракетників вічно жила в серцях наших нащадків. Це один з найважливіших напрямків діяльності ветеранських організацій стратегічних ракетників.

Проведений за участю родичів загиблих ракетників та молоді захід було спрямовано на збереження пам’яті про всіх загиблих ракетників. Він сприятиме військово-патріотичному вихованню молоді і подальшому об’єднанню ветеранів-ракетників.