ПАМЯТАЄМО ЗАГИБЛИХ РАКЕТНИКІВ
24 жовтня 2017 року на базі музею НТУУ “КПІ” за участю членів родин загиблих ракетників пройшла традиційна зустріч ветеранів-ракетників з молоддю.
При освоєнні і випробуваннях оперативно-стратегічних ракетних комплексів, під час несення бойового чергування, проведення регламентних робіт, доопрацювань, при усуненні несправностей і ліквідації аварійних ситуацій сотні стратегічних ракетників віддали свої життя, загинули заради захисту своєї батьківщини.
Причинами цих трагедій були і технічні прорахунки, пов'язані, перш за все, із вкрай стислими термінами розробки нових ракетних комплексів, і так званий людський фактор, який інколи призводив до порушень технологічної дисципліни або прийняття недостатньо зважених - помилкових рішень.
24 жовтня 1960 року - скорботна дата в історії Ракетних військ стратегічного призначення, відома кожному ветерану-ракетнику Гірко усвідомлювати, що в цей день, на зорі історії РВСП, під час підготовки до запуску нової міжконтинентальної балістичної ракети Р-16 конструкції М.К. Янгеля на 41-му майданчику Байконуру, за 30 хвилин до старту стався вибух ракети і пожежа. В цей час на старті та в самій ракеті перебувало понад 150 осіб бойового розрахунку: офіцерів випробувального управління, солдат і сержантів військової частини, представників промисловості.
Причинами вибуху стали певні технічні несправності на ракеті і прийняття рішення на їх усунення із грубим порушенням технологічної дисципліни.
Тоді, в умовах загостреної військово-політичної обстановки у світі, фактор часу при випробуваннях, прийомі на озброєння і постановці на бойове чергування нових ракетних комплексів мав життєво важливе значення для безпеки держави. І це змушувало оперативно приймати рішення, які, на жаль, не завжди враховували всі можливі ситуації та наслідки.
Під час вибуху та у вогні пожежі, що виникла, відразу загинуло 57 військовослужбовців та 17 цивільних фахівців з м. Дніпропетровська, Харкова, Києва. Загинув і перший Головнокомандувач ракетними військами стратегічного призначення Маршал артилерії М.І. Нєдєлін. Всього загинули і згодом померли від отриманих опіків і травм 126 осіб.
Рівно через 3 роки - 24.10.1963 р. на пл. 70 в шахтній пусковій установці (ШПУ), після комплексних випробувань ракети Р-9А конструкції С.П. Корольова, пов'язаних із заправкою ракети рідким киснем, сталася пожежа. Загинуло 8 людей.
Упродовж багатьох років держава суворо зберігала таємницю цих та інших катастроф. І тільки через 35 років з'явилися перші публікації у відкритій пресі про ці трагедії. З тих пір день 24 жовтня на космодромі «Байконур» оголошено Днем пам'яті загиблих ракетників. Жителі міста, студенти, учні приходять з квітами до братської могили в Солдатський парк на траурний мітинг. Всі ракетники в цей день також вшановують пам'ять загиблих товаришів.
26 липня 1963 року на полігоні Капустін Яр, при підготовці за прискореними графіками повторного випробувального залпового пуску ракет 8К63У, в результаті викиду окислювача в дві шахти ракет загинули 7 ракетників військової частини 54145 (429 ракетний полк, 19-ї ракетної дивізії), багато хто отримав опіки і травми від токсичних компонентів ракетного палива.
У квітні 1970 року в 700 ракетному полку 19-ї ракетної дивізії, на УКП 15В52У, в результаті руйнування редуктора підйомника і не спрацювання уловлювачів, сталося падіння підйомника з самого верху шахти в нижню нульову позначку. У підйомнику перебувало двоє офіцерів-інженерів: один загинув, інший залишився калікою.
Цього року виповнилось 37 років з дня великої ракетної катастрофи на космодромі "Плесецьк" (18 березня 1980 року), в результаті якої загинули 48 ракетників.
І це далеко не повний перелік трагедій із загибеллю людей під час випробувань і експлуатації ракетного озброєння. Ветерани-ракетники знають, що такі випадки були не поодинокими, хоча в той період це було закритою темою і ретельно приховувалося. Офіційно повідомлялося, що люди загинули в автомобільних катастрофах (або в авіаційних). У свідоцтвах про смерть кожного було записано: «В автокатастрофі (в авіакатастрофі) отримав травму, несумісну з життям».
Пам'ять про всіх загиблих ракетників залишиться назавжди. Ми завжди будемо робити все можливе, щоб пам'ять про героїв-ракетників вічно жила в серцях наших нащадків.
Вічна пам'ять загиблим, честь і слава живим ветеранам РВСП і членам їх сімей.
|